Троє представниць молодіжної кліматичної ініціативи «Розвій» взяли участь у конференції COP, саміті щодо зміни клімату під егідою ООН з метою посилити представництво українського кліматичного руху та особливо молоді у цьому міжнародному просторі. Аріна Білай, Валерія Бондарєва та Вікторія Болл провели 2 тижні в місті Белен (бразильскою «Belém»), що знаходиться в тропічній Амазонії.
Відрядження стало унікальною можливістю познайомитись з масштабним та різнобарвним кліматичним рухом Бразилії та побачити на власні очі як місцеві корінні народи виборюють права на чисте довклілля попри історичне несправедливе ставлення до них урядом та міжнародними корпораціями. Активістки «Розвою» також прибули до Белену з ціллю покращити розуміння та дати поштовх до поглиблення співпраці між рухами країн, які страждають від воєн.
Крім цього, участь у COP30 допомогла команді «Розвою» краще ознайомитись з пріоритетами нового Міністерства економіки, сільского господарства та довкілля щодо розвитку кліматичної політики та позицією української делегації на кліматичних переговорах, що стосуються цілей Рамкової конвенції з питань зміни клімату та Паризької угоди.
Місія: посилити голос України на міжнародних акціях
Протягом першого тижня саміту, активістки «Розвою» долучались до різноманітних акцій, які організував міжнародний рух за кліматичну справедливість задля тиску на переговорників країн-підписантів угод. На протестах всередині конференції та поза нею українки приєдналися до вимоги створення «Беленського механізму дій» («Belém Action Mechanism») для покращення участі громадськості у координації справедливого переходу до систем розвитку, які не залежать від шкідливих викидів парникових газів.
Команда таким же чином посилила адвокацію за міжнародне оподаткування надприбутків задля фінансування відходу від викопного палива та адаптації до зміни клімату. Адаптація до наслідків кліматичної кризи стає все актуальнішою для українських громад, які через війну стають все вразливішими до непередбачуваних екстремальних кліматичних явищ, до яких призводить глобальне потепління.
Проте кліматичні заходи на території України зараз значно обмежені через злочинні бойові дії та окупацію росії, про що наголосила Валерія Бондарєва, співлідерка організації у промові на одній з акцій. Під час виступу, вона підкреслила важливість притягнення росії до відповідальності за геноцид українського народу та наслідки воєнного екоциду на українські землі, клімат та права людини.
Справедлива зелена відбудова України як пріоритет
Попри всі виклики повномасштабної війни, українські організації у сфері клімату продовжують працювати над рішеннями для кліматичної адаптації наших громад, які водночас підтримують українок та українців у забезпеченні базовими потребами електроенергії, водопостачання та доступу до освіти. Вже четвертий рік поспіль, члени «Української кліматичної мережі» (УКМ), до якої належить і «Розвій», заходи з підключення до відновлювальних джерел енергії показали свою стійкість до обстрілів та відключень через руйнування енергетичної інфраструктури.
COP30 став не лише платформою висвітлення зусиль українських фахівчинь з кліматичних політик та рішень, а й платформою для обміну досвіду для організацій, чия робота може часто не перетинатись в Україні. Завдяки заходу УКМ на конференції, Аріна Білай, координаторка ініціативи «Розвій», мала нагоду розповісти про розробку нових проєктів щодо кліматичної освіти для молоді.
Дискусія під час заходу також допомогла дізнатись про нові можливості співпраці з експертками ГО «Екодія» навколо адвокації за кліматичні заходи, які враховують контекст щодо ментального здоров'я. Аріна доречно підмітила, що потреба, яку на даний момент не закриває кліматична спільнота у діяльності щодо відновлення — залучення ветеранів, як вразливої групи населення. Колеги погодились з цим спостереженням та додали, що загалом потрібне ширше залучення людей з інвалідності у плануванні відбудови, щоби її вигоди були справді інклюзивними.
Поглиблення співпраці з нашими союзницями в ЄС
Один з більш неочікуваних здобутків команди — налагодження зв'язку з представницями кліматичного руху, що адвокує за справедливу кліматичну політику на рівні Європейського союзу.
Вікторія Болл, співлідерка ГО «Розвій» та координаторка міжнародних партнерств ініціативи, зустрілася з наймолодшою депутаткою Європарламенту, Ліною Шіллінг (Lena Schilling MEP). Парламентарка наголосила на підтримці українського молодіжного кліматичного руху та запросила Вікторію долучитись до відео щодо того, чому конференції COP залишаються ефективним міжнародним простором.
Співлідерка «Розвою» використала нагоду для того, аби нагадати про дезінформацію, яку росія поширює в межах саміту. Надалі команди «Розвою» та Ліни Шіллінг будуть на зв'язку щодо подальших зустрічей щодо підтримки українського кліматичного руху в Європарламенті.
Вікторія також провела зустріч з Аделаїд Шарліє (Adélaïde Charlier) — лідеркою бельгійського кліматичного руху та співзасновницею ГО «The Bridge», яка працює задля підтримки європейських кліматичних рухів для впливу на політики ЄС. Активістки обговорили шляхи майбутньої співпраці щоби посилити адвокацію за справедливу зелену відбудову України на рівні Євросоюзу.
Солідарність та участь молоді у відбудові в країнах охоплених війною
На другому тижні конференції, «Розвій» зібрав у Павільйоні України молодих активістів, дослідниць з Судану, Сирії, України та Палестини аби обговорити спільні виклики щодо інклюзивної післявоєнної відбудови. Завдяки Валерії Бондарєвій у ролі модераторки та спікерки, дискусія висвітлила наскільки схожі досвіди одночасно життя з війною та її наслідками і адвокація за справедливу кліматичну політику попри географічні та культурні відмінності.
«Коли ми об'єднуємось, ми можемо покращити життя для кожного. Молодь має бути тими, хто відстоює свої права.» поділилась Роаа Алобеід з Судану, співзасновниця організації «United Beyond Borders», що допомагає активісткам з усього світу пережити трагедію та віднайти надію у взаємній підтримці в пошуку освітніх та кар'єрних можливостей. Хоча Судан досі потерпає від активного геноциду, в деяких місцевостях уряд вже розпочав процес відновлення, але без інтегрованого підходу, який має комплексно враховувати людські потреби, повідомила Роаа.
Фарах Аль Асіїд, організаторка молодіжної кліматичної конференції ООН «LCOY Сирія» та співзасновниця ГО «Syrian Climate Pioneers» підкреслила важливість кліматичної освіти у процесі відбудови. Фарах вважає кліматичну освіту рішенням не лише задля зміни культури на користь довкіллю та соціальній відповідальності, а й для того, аби подолати відтік мізків через війну.
«Ми працюємо над цим для того, аби навчитися розрізняти пріоритети, ставати науковцями та спеціалістами.» Активістка розповіла, що після падіння режиму Башара Аль Асада та закінчення війни у Сирії у грудні 2024 року, “відновлення” стало найважливішим словом у країні, але попереду залишається безліч перешкод (продовження санкцій проти Сирії, високий рівень дискримінації).
Тим часом Ізраїль продовжує активну політику геноциду палестинського народу у секторі Газа, де все населення досі потерпає від обстрілів та внутрішнього переміщення. Мохаммед Усроф, дослідник та директор Палестинського інституту кліматичної стратегії, наголосив на схожих системах несправедливості у досвіді країн, які охоплені війною та на потребі у ембарго торгівлю з нафтогазовими корпораціями, які співпрацюють з урядами-агресорами.
«Ми закликаємо до енергетичного ембарго не лише для Палестини, а тому, що викопне паливо — частина тієї ж системи пригнічення народів України, Сирії, Судану». Такий підхід до кліматичної та енергетичної справедливости глибоко резонує з роботою українського кліматичного руху з початку повномасштабного вторгнення. З 2022 року безліч українських діячок у сфері клімату просували ембарго на викопне паливо, зокрема російське, задля прискорення миру шляхом позбавлення основного джерела кліматичної кризи та фінансування злочинних автократій. А очевидно, що без забезпечення справедливого миру інклюзивна відбудова не буде можливою, про що зазначила Валерія Бондарєва.
Валерія додала, що бачення відбудови в сенсі трансформації, яка насамперед ставить за мету здоров'я та добробут наших громад завдяки поширенню відновлювальної енергетики та екологічних практик у таких секторах як енергетиці та сільському господарству — це потужне джерело надії навіть під час війни. Мохамед натомість поділився, що його кліматичний активізм також допомагає зберігати пам'ять про страждання його родини та народу через прагнення притягнути воєнних злочинців та їхніх донорів до відповідальності.
З України до заходу також долучилась Мілена Комар, директорка Київської школи енергетичної політики. Її молода команда цього року виграла премію Youth4Climate від Програми розвитку ООН, лауреатками якої також стали співзасновниці ГО «Розвій» у 2023 році на створення кліматичного подкасту «Де росте майбутнє» про справедливе зелене відновлення України. Мілена розповіла про проєкт, на який вони отримали фінансування — створення програми для 25 українських громад, яка навчить вимірювати якість повітря та відповідно планувати заходи для покращення ситуації через зміни у місцевій кліматичній та енергетичній політиці.
Наостанок, дискусію прокоментувала Роксані Рушас, голова програми «Youth4Climate», наголосивши на виклику недостатнього фінансування для молодіжної роботи для подолання кліматичної кризи, особливо для підтримки громад, які страждають від збройних конфліктів. Для цього ПРООН створили нову категорію проєктів у конкурсі «Youth4Climate» — «Клімат, мир та безпека». В перший рік існування цієї категорії пройшли відбір ініціативи з Афганістану, Сомалії, Сьєрра Леоне та Індонезії, що підтверджує, що кліматичні підходи — надзвичайно актуальні для миробудування та вирішення безпекових питань всюди.
